1. Eкономічна енциклопедія

реєстр

рос. реестр

1. Форма реєстрації різних документів у бухгалтерському обліку і в діловодстві. У бухгалтерії складають Р. карток, що їх відкривають для аналітичного обліку: у діловодстві Р. називають канцелярську книгу для реєстрації вхідних і вихідних документів тощо. 2. Список, показник, книга запису, обліковий документ, що має правове значення.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реєстр — реє́стр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. реєстр — Список, перелік; (словника) <�гніздові> слова; зап. реґістр. Словник синонімів Караванського
  3. реєстр — [реийестр] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  4. реєстр — -у, ч. 1》 Список, письмовий перелік кого-, чого-небудь. || лінгв. Список, перелік у словнику слів, що тлумачаться або перекладаються іншою мовою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. реєстр — див. регістер Словник чужослів Павло Штепа
  6. реєстр — РЕЄ́СТР, у, ч. 1. Список, письмовий перелік кого-, чого-небудь. Почислити, чого там [у Дрогобичі] не було – вийде дуже довгий реєстр (І. Франко); Вперше було взято на державну [польську] службу за розпорядженням короля Сигізмунда-Августа в 1572... Словник української мови у 20 томах
  7. реєстр — (англ. list, register) 1. список, опис, перелік. 2. книга для запису справ, документів, майна, земельних володінь тощо. Економічний словник
  8. реєстр — реє́стр (польс. rejestr, від лат. regesta – списки, перелік) список, опис, перелік, а також книга для запису справ, документів, майна, земельних володінь тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. реєстр — СПИ́СОК (опис з перерахуванням яких-небудь осіб або предметів), РЕЄСТР, ПЕРЕ́ЛІК, ПРЕЙСКУРА́НТ, ІНДЕКС, РЕГІ́СТР спец.; КАТАЛО́Г (перелік книжок, рукописів, картин тощо, складений у певному порядку); ІНВЕНТА́Р заст. (список майна, звичайно рухомого). Словник синонімів української мови
  10. реєстр — Реє́стр, -ра, в -рі; -є́стри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. реєстр — РЕЄ́СТР, у, ч. 1. Список, письмовий перелік кого-, ного — небудь. Почислити, чого там [у Дрогобичі] не було — вийде дуже довгий реєстр (Фр. Словник української мови в 11 томах