1. Eкономічна енциклопедія

самострахування

рос. самострахование

1. Створення страхувальником особистих страхових (резервних) фондів за рахунок регулярних відрахувань, відкладання грошових коштів. 2. Децентралізована форма створення натуральних і грошових страхових фондів безпосередньо юридичними і фізичними особами. Застосовується насамперед у промислових об'єднаннях, результати виробничої діяльності яких особливо піддатливі несприятливому впливу погодних умов.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самострахування — самострахува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самострахування — -я, с., спорт. Застереження себе від нещасного випадку при виконанні певних вправ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самострахування — САМОСТРАХУВА́ННЯ, я, с., спорт. Застереження себе від нещасного випадку при виконанні певних вправ. Спортсмен падає вміло, бо він знайомий з методами самострахування (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. самострахування — (англ. self-insurапсе) це спосіб, за яким організація зазнає багато ризиків однакового виду, створює фонди, з яких покриває свої втрати. Економічний словник
  5. самострахування — САМОСТРАХУВА́ННЯ, я, с., спорт. Застереження себе від нещасного випадку при виконанні певних вправ. Спортсмен падає вміло, бо він знайомий з методами самострахування (Наука.., 12, 1975, 43). Словник української мови в 11 томах