1. Eкономічна енциклопедія

сателіт

рос. сателит

1. В астрономії — супутник планети. 2. Держава, яка є формально незалежною, але фактично підпорядкована іншій, більшій імперіалістичній державі. 3. Переносно — покірний виконавець чужої волі, поплічник.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сателіт — сателі́т 1 іменник чоловічого роду, істота слуга; прибічник сателі́т 2 іменник чоловічого роду супутник Орфографічний словник української мови
  2. сателіт — -а, ч. 1》 У Стародавньому Римі – озброєний найманець, слуга, що супроводжував свого володаря. 2》 перен. Залежна особа, покірний виконавець чужої волі; прибічник; поплічник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сателіт — САТЕЛІ́Т, а, ч. 1. У стародавньому Римі – озброєний найманець, слуга, що супроводив свого володаря. 2. перен. Залежна особа, покірний виконавець чужої волі; прибічник; поплічник. Задля своєї товариської .. Словник української мови у 20 томах
  4. сателіт — сателі́т [від лат. satelles (satellitis) – супутник, служник, спільник] 1. астр. Супутник планети. 2. В давнину назва озброєних найманців, що супроводили володаря. 3. Зубчасте колесо, що обертається навколо своєї осі і водночас навколо осі іншого колеса. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сателіт — ВАСА́Л (країна, уряд, організація й т. ін., що в усьому підкоряється тому, від кого або від чого залежить), САТЕЛІ́Т, МАРІОНЕ́ТКА. Словник синонімів української мови
  6. сателіт — САТЕЛІ́Т, а, ч. 1. У стародавньому Римі — озброєний найманець, слуга, що супроводив свого володаря. 2. перен. Залежна особа, покірний виконавець чужої волі; прибічник; поплічник. Задля своєї товариської.. Словник української мови в 11 томах