споживання

рос. потребление

використання суспільного продукту для задоволення потреб людей. Розрізняють виробниче С., що означає використання засобів виробництва і робочої сили для виготовлення певного продукту, і особисте С. — використання людиною вироблених продуктів для забезпечення життєдіяльності. Виробниче С. як процес, що безперервно повторюється, збігається з виробництвом. Особисте С., незалежно від того, з яких джерел і в яких формах воно здійснюється, забезпечує функціонування головної продуктивної сили — людини. В цьому розумінні особисте С. є завершальним актом відтворення.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споживання — спожива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. споживання — [спожиеван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. споживання — -я, с. Дія за знач. споживати. Товари народного (широкого, масового і т. ін.) споживання — предмети, що служать для задоволення найперших побутових потреб населення. Фонд споживання — частина національного доходу, що її використовують для особистого і суспільного (невиробничого) задоволення потреб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. споживання — СПОЖИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спожива́ти. – А ти знову щось писав... – Медичну записку про своє голодування в морі. Про споживання морської води (В. Кучер); Під правильним режимом харчування слід розуміти .. Словник української мови у 20 томах
  5. споживання — СПОЖИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спожива́ти. — А ти знову щось писав… — Медичну записку про своє голодування в морі. Про споживання морської води (Кучер, Голод, 1961, 357); Під правильним режимом харчування слід розуміти.. Словник української мови в 11 томах