страхування обов'язкове
рос. страхование обязательное
страхування. за якого страхові відносини виникають з огляду на закон. Його здійснення не потребує попереднього погодження (договору) між страховиком і страхувальником. Принцип обов'язковості певною мірою поширюється на страхувальника і страховика. Перший зобов'язаний вносити страхові платежі за діючими ставками на майно, що підлягає страхуванню, другий — виплачувати страхове відшкодування в усіх випадках, передбачених умовами страхування.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me