субрахунки

рос. субсчета

1. У бухгалтерському обліку — найбільший і загальний для всіх підприємств (будов) підрозділ рахунків синтетичного обліку, які поділяють на детальніші аналітичні рахунки. Синтетичні рахунки називають рахунками першого порядку, С. є рахунками другого порядку, а об'єднані ними аналітичні рахунки — рахунками третього порядку і т. д. С. призначені для одержання єдиних для всіх підприємств (будов) узагальнених показників, що доповнюють показники синтетичних рахунків. 2. У банківській справі — рахунок, що відкривається банком (крім основних рахунків) підприємствам та організаціям, які мають негоспрозрахункові одиниці (філії, цехи, заготівельні пункти та ін.), а також профспілковим і деяким іншим організаціям. Кошти, які надходять на С., або накопичувану заборгованість банки періодично перераховують на основний рахунок. Є С. поточні, розрахункові, позичкові, кореспондентські.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. субрахунки — (англ. subaccounts) рахунки для групування облікових показників на доповнення до синтетичних рахунків, їх ще називають рахунками другого порядку. С. мають не всі синтетичні рахунки, а тільки ті, показники яких необхідно відповідним чином згрупувати. Економічний словник