субстанціальність

рос. субстанциальность

витіснення із фрази дієслова і заміна його менш емоційно вираженою формою, як правило, віддієслівним іменником або інфінітивом (неозначеною формою дієслова, що означає дію, стан, процес). Варіантність мовних засобів у синтаксичній побудові офіційно-ділової фрази проявляється в широкому вживанні синтаксичного стандарту — розщепленого присудка, вираженого дієслівно-іменниковим поєднанням при можливому повнозначному дієслові-при-судку (напр., організовувати перевірку підприємства — перевіряти, проявляти турботу — турбуватись тощо).