сфрагістика

рос. сфрагистика

1. Печаткове мистецтво (виготовлення печаток). 2. Печаткове право (правові норми) застосування печаток. 3. Печаткознавство (наука про печатки). Українська С. мала від давніх часів певне розчленування матеріалів для виготовлення печаток, напр., металів (золото, срібло, олово тощо) чи інших речовин (віск, сургуч тощо). Вона створила також титули осіб, які були охоронцями й завідувачами найважливіших печаток. Українська С. створила свій національний стиль. Однією з його особливостей є восьмикутна печатка, майже невідома в інших країнах, а також високий мистецький рівень її виконання староукраїнськими ремісниками і під впливом визначних графіків — І.Щирського, Д.Галаховського, І.Мигури, Ю.Нарбута та ін. Найдавніші державні печатки мали зображення дідичного знака Київської династії — тризуба-двозуба і християнських святих. Пізніше на гетьманських печатках було зображення "лицаря-козака з мушкетом", а для менш важливих документів використовувалися й печатки із зображенням родових чи власних гетьманських гербів. Перші печатки відновленої української державності були затверджені ухвалою Української Центральної ради 22.03.1918 р. Встановлено було дві печатки: велику для важливих державних документів і малу — для менш важливих. На них було вміщено на центральному полі тризуб, оточений рослинним орнаментом. Державна печатка за Гетьманату мала на центральному полі традиційне зображення "лицаря-козака" з державним тризубом нагорі та довкільним написом "Українська Держава". Головною правовою основою державної печатки УРСР була постанова уряду від 1925 р. У центрі її був герб УРСР, а довкільний напис вказував на належність печатки. Цими печатками користувались тільки вищі, центральні й місцеві урядові установи. Решта державних, кооперативних та інших установ підлеглого характеру користувалися безгербовими печатками, напис яких указував на належність і підпорядкування даної установи. Нині в Українській державі печатки організацій і установ усіх видів власності виготовляються за певними стандартами.