тара

рос. тара

1. Місткість для збереження, пакування і транспортування товарів, товарне упакування. 2. Різниця між загальною вагою товару з упаковкою (брутто) і чистою вагою (нетто), тобто вага упаковки товару.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

тара — та́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
тара — Упаковка Словник чужослів Павло Штепа
тара — ТА́РА, и, ж. 1. Те, в що упаковується товар для зберігання або транспортування; пакувальний матеріал. В таку пору [під час війни] людям не до порожніх ящиків. Може, й справді ніхто не звернув би уваги на те, що він залишив свою тару (О. Словник української мови у 20 томах
тара — (англ. package) 1. ємкість для упаковки, зберігання, транспортування товарів. Розрізняють т. тверду (ящики, пляшки, бочки), напівтверду (корзини, картонні коробки) та м’яку (мішки). 2. вага упаковки товару, а також засобів перевезення (наприклад, товарного вагона). Економічний словник
тара — -и, ж. 1》 Те, в що упаковується товар для зберігання або транспортування; пакувальний матеріал. Споживча тара — тара, яка надходить до споживача з продукцією і не є самостійною транспортною одиницею; внутрішня тара. Великий тлумачний словник сучасної мови
тара — та́ра (італ. tara, від араб. тарх – відходи) 1. Товарна упаковка. 2. Вага упаковки товару, а також засобів перевезення (вага вагона, автомобіля тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
тара — Та́ра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тара — ТА́РА, и, ж. 1. Те, в що упаковується товар для зберігання або транспортування; пакувальний матеріал. В таку пору [під час війни] людям не до порожніх ящиків. Словник української мови в 11 томах