транспорт

рос. транспорт

одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, яка забезпечує виробничі й невиробничі потреби народного господарства і населення в усіх видах перевезень. Основою транспортної системи України є Т. залізничний, автомобільний, морський, річковий. повітряний і трубопровідний. Т. поділяють на внутрівиробничий, загального користування, особливого користування та спеціальний.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

транспорт — тра́нспорт іменник чоловічого роду засоби перевезення тра́нспорт іменник чоловічого роду транспо́рт іменник чоловічого роду у бухгалтерії Орфографічний словник української мови
транспорт — I [транспорт] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў (засоби перевезення) II [транспорт] -ту, м. (на) -т'і (у бухгалтерії) Орфоепічний словник української мови
транспорт — Перевіз Словник чужослів Павло Штепа
транспорт — тра́нспорт (від лат. transporto – переношу, переміщую) 1. Галузь народного господарства, що здійснює перевезення пасажирів і вантажів. 2. Перевізні засоби. 3. Партія товарів, припасів, що доставляється одночасно, в т. ч. військозих вантажів. Словник іншомовних слів Мельничука
транспорт — ТРАНСПО́РТ, у, ч., бухг. Перенесення суми на другу сторінку. ТРА́НСПОРТ, у, ч. 1. Галузь народного господарства, що різними видами засобів здійснює перевезення пасажирів, доставляння, переміщення вантажів і т. ін. Словник української мови у 20 томах
транспорт — I тр`анспорт-у, ч. 1》 Галузь господарства, що різними видами засобів здійснює перевезення пасажирів, доставляння, переміщення вантажів і т. ін. || Той чи інший вид перевізних засобів. Залізничний транспорт. Водний транспорт. Підземний транспорт. Великий тлумачний словник сучасної мови
транспорт — Тра́нспорт, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
транспорт — ТРА́НСПОРТ, у, ч. 1. Галузь народного господарства, що різними видами засобів здійснює перевезення пасажирів, доставляння, переміщення вантажів і т. ін. Словник української мови в 11 томах