1. Eкономічна енциклопедія

транш

рос. транш (транша)

1. Серія, частина облігаційної позики, що емітується окремими випусками. 2. Частка валютного кредиту країні, що надається за рішенням міжнародних валютних організацій (МВФ, МБРР та ін.).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. транш — транш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. транш — [транш] -шу, ор. -шеим, м. (на) -ш'і Орфоепічний словник української мови
  3. транш — ТРАНШ, а, ч. 1. Випуск, серія, частина облігаційної позики, розрахованої на покращання ринкової кон'юнктури у найближчому майбутньому або призначеного для розміщення на позичкових ринках різних країн. При цому умови позики однакові для усіх траншів. 2. Часткова оплата великої суми грошей. Словник української мови у 20 томах
  4. транш — -а, ч. 1》 Випуск, серія, частина облігаційної позики, розрахованої на покращення ринкової кон'юнктури. 2》 Часткова оплата великої суми грошей. 3》 Частка кредиту, який надається Міжнародним валютним фондом терміном на 5 років. Великий тлумачний словник сучасної мови