узагальнення

рос. обобщение

систематизація інформаційних даних за певними ознаками; логічний процес переходу від одиничного до загального знання або навпаки. Отримання узагальненого знання базується на більш глибокому відображенні дійсності, проникненні у її сутність.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узагальнення — узага́льнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. узагальнення — [узагал'неин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. узагальнення — УЗАГА́ЛЬНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. узага́льнити. Типізація є одним з головних законів художньої творчості. Вона є властивим мистецтву специфічним способом узагальнення явищ життя (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. узагальнення — -я, с. 1》 Дія за знач. узагальнити. 2》 Загальний висновок, загальне положення, що ґрунтується на порівнянні окремих предметів, фактів, явищ і виявленні їхніх спільних рис. || Те, що створено на основі поєднання спільних характерних рис, особливостей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. узагальнення — УЗАГАЛЬНЕННЯ — 1) Розширення обсягу поняття шляхом зменшення конкретизуючих ознак його змісту (абстрагування від специфічних ознак предметів даного виду і збереження загальних ознак, властивих однаковою мірою всім видам даного роду). Напр. Філософський енциклопедичний словник
  6. узагальнення — Узага́льнення, -ння; -нення, -нень і -неннів, -ненням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. узагальнення — УЗАГА́ЛЬНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. узага́льнити. Партія, завжди вчилася і вчиться у Леніна майстерності аналізу і узагальнення.., умінню виділити в складному сплетенні економічних, політичних і ідеологічних явищ основні тенденції (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах