управлінська праця

рос. управленческий труд

праця працівників апарату управління, що є частиною сукупної суспільної праці (діяльність усіх керівних, інженерно-технічних працівників і службовців підприємств, а також міністерств та відомств). Процес управління зводиться до прийняття оптимальних оперативних і перспективних рішень та організації їх виконання. Сюди належать: координація робіт, яку проводять виробничі підрозділи та окремі виконавці; добір і розстановка кадрів; адміністративно-розпорядчі функції з використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів: оперативне управління, контроль і регулювання виробничого процесу та ін. Ефективність У.п., на відміну від продуктивності праці безпосередніх учасників створення матеріальних благ, вимірюють не безпосередньо, а за результативними показниками роботи суб'єктів господарювання за певний відтинок часу. Важлива роль у підвищенні ефективності У.п. належить організації праці працівників апарату управління на науковій основі, яка означає систему обґрунтованих технічних, організаційних та економічних заходів, спрямованих на безперервне вдосконалення організації і методів управління з використанням науково-технічних досягнень, широкого впровадження засобів механізації, автоматизації та комп'ютеризації усіх функцій процесу управління. Наукове управління вимагає також наявності достовірної та оперативної інформації про стан об'єкта, де здійснюється управління. Від неї залежить якість управління, яка визначається точністю, своєчасністю і повнотою інформації, що надходить з об'єкта, на який спрямоване управління.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. управлінська праця — (англ. mапаgerial work) праця спеціалістів апарату управління, частина сукупної загальної праці. Предметом у.п. є інформація, необхідна для управління виробництвом, продуктом праці – управлінське рішення як різновид інформації, а об’єктом... Економічний словник