характрон

рос. характрон

знакова індикаторна електронно-променева трубка, що використовується для відтворення на екрані букв, цифр та інших знаків, занесених у запам'ятовуючий пристрій. Застосовується у пристроях відображення, відтворення інформації з обчислювальних машин.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. характрон — характро́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. характрон — ХАРАКТРО́Н, а, ч., заст. Електропроменева трубка для виведення інформації з обчислюваних машин. Словник української мови у 20 томах
  3. характрон — -а, ч., спец. Спеціальна електронно-променева трубка, на екрані якої можуть відображуватися як літерно-цифрові, так і спеціальні графічні знаки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. характрон — характро́н [від грец. χαρακ (τήρ) – знак, зображення і (елек)трон] електронно-променева трубка, використовувана, напр., для виведення інформації з обчислювальних машин. Словник іншомовних слів Мельничука