індекси в статистиці

рос. индексы в статистике

відносні показники, що характеризують зміну рівня певного явища порівняно з іншим рівнем того самого явища. І.в.с. широко застосовують для характеристики динаміки явищ (індекси динамічні), для виявлення ролі окремих факторів. Залежно від характеру і змісту явищ, що вивчають. користуються індексами кількісних (об'ємних) показників або індексами якісних показників. За ступенем охоплення сукупності І. в с. поділяють на індивідуальні, загальні(зведені), групові(субіндекси). І.вс; як відносний показник, обчислюють, порівнюючи явища за два абсолютно рівні періоди. Період, з яким порівнюють, називається базисним — період, що його порівнюють, — звітним (поточним). Залежно від вибору бази порівняння індекси динаміки поділяють на ланцюгові, якщо базу порівняння міняють, і базисні, якщо за базу порівняння взято один базисний період. При побудові зведених індексів необхідно мати дані рівня кожного елемента сукупності, що його включають при конструюванні показника. Величину, зміну якої визначають індексом, називають індексованою величиною. Ознаку, яку застосовують як постійну величину, називають вагою. Щоб звільнитися від впливу структурних змін на динаміку середньої величини, застосовують Індекси з постійною (фіксованою) вагою. Це т. зв. індекси фіксованого (постійного) складу. За формою обчислення індекси бувають: агрегатні, арифметичні, гармонійні. У статистиці систематично обчислюють індекси обсягу продукції і товарообороту, індекси цін і собівартості, індекси продуктивності праці та ін.