індекс купівельної спроможності грошової одиниці

рос. индекс покупательной способности денежной единицы

показник, що характеризує зміну обсягу матеріальних благ (послуг), які можна отримати за ту саму суму грошей у різні періоди часу. Обчислюють як величину, обернену індексові цін.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me