інкасація

рос. инкассация

(від італ. incasso) — здійснюється банками за дорученням підприємств, установ та інших організацій, що проводить операції з готівкою. Це збирання, транспортування готівки і цінностей, що надходять до них. Уся готівка, що надходить до підприємств і організацій, здається ними до установ банку на їх власний розрахунковий або поточний рахунок. Виняток становить готівка, що залишається у касах підприємств і організацій, у розмірі лімітів, встановлених банком. Зосередження готівки в банку забезпечує її збереження й економне витрачання. Установа банку разом з підприємствами й організаціями на підставі укладених угод визначають порядок І., готівки, що надійшла. Готівка здається Інкасаторам банку або в інкасаторські пункти: незначні суми грошей здаються безпосередньо до кас банку. У сільській місцевості готівка здається на пошту для подальшого переказу її в банківські установи.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інкасація — інкаса́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. інкасація — -ї, ж., фін. Дія за знач. інкасувати. Інкасація боргових вимог — банківська послуга з отримання за дорученням клієнта коштів від боржника такого клієнта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інкасація — інкаса́ція (від італ. incasso – виручка, виторг) збір і транспортування готівки та цінностей, здійснювані банками за дорученням клієнтів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. інкасація — ІНКАСА́ЦІЯ, ї, ж., фін. Дія за знач. інкасува́ти. Словник української мови в 11 томах