інтервенція

рос. интервенция

(латин. interventio — втручання, від іпїегуепіо — приходжу, втручаюсь) — втручання однієї або кількох держав у справи іншої держави або в її взаємозв'язки з третіми державами.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтервенція — Інтерве́нція: — втручання [47;VI] Словник з творів Івана Франка
  2. інтервенція — Інтервенція. Втручання (у справу), клопотання. Відвідав Буковину й археолог Вадим Щербаківеький. Цей мав пригоду: його арештувала була жандармерія за фотографічний апарат, але на інтервенцію місцевої української громади інцидент зліквідовано (Г аліп... Українська літературна мова на Буковині
  3. інтервенція — БУК. втручання; П. аґресія, вторгнення, вдертя, інвазія. Словник синонімів Караванського
  4. інтервенція — інтерве́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. інтервенція — -ї, ж. Насильне збройне втручання однієї або кількох держав у внутрішні справи іншої держави; агресія. || перен. Біржова інтервенція — втручання держави, банків, підприємств в операції на фондовій біржі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. інтервенція — інтерве́нція (лаі. interventio – втручання, від intervenio – приходжу, втручаюсь) втручання однієї або кількох експлуататорських держав у справи іншої держави або в її взаємозв’язки з третіми державами. Мета І. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. інтервенція — ЗАГА́РБАННЯ (насильне захоплення чужої території), ПІДКО́РЕННЯ, ПОКО́РЕННЯ рідше; ЗАВОЮВА́ННЯ, ІНТЕРВЕ́НЦІЯ (введення військ на чужу територію); ОКУПА́ЦІЯ (тимчасове захоплення чужої території); АНЕ́КСІЯ (насильне приєднання чужої території)... Словник синонімів української мови
  8. інтервенція — Інтерве́нція, -ції, -цією; -ве́нції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. інтервенція — ІНТЕРВЕ́НЦІЯ, ї, ж. Насильне збройне втручання однієї або кількох держав у внутрішні справи іншої держави; агресія... Словник української мови в 11 томах