інтерфейс

рос. интерфейс

(англ. interface — стик, ділянка контакту) -1. Сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію приладів цифрової обчислювальної системи і (або) програм. 2. Апаратне або програмне забезпечення, необхідне для зв'язку одного приладу (комп'ютера) з іншим або для зв'язку користувача з комп'ютером (прилад сполучення).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтерфейс — [інтеирфейс] -су, м. (на) -с'і Орфоепічний словник української мови
  2. інтерфейс — ІНТЕРФЕ́ЙС, у, ч., інформ. Сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв обчислювальної системи та (або) програми, а також їхню взаємодію з людиною. Словник української мови у 20 томах
  3. інтерфейс — інтерфе́йс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. інтерфейс — А, ч. Обличчя. Інтерфейс почисть. Словник сучасного українського сленгу
  5. інтерфейс — -у, ч. 1》 Спільна межа двох об'єктів, взаємодія через яку цілком визначена. 2》 Межа між двома функціональними пристроями, що визначається своїми функціональними характеристиками, загальними механічними характеристиками сполучення... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. інтерфейс — Елемент комп'ютера чи програма для взаємодії 2 пристроїв або 2 програм; також частина програми, відповідальна за взаємодію з користувачем (і. користувача). Універсальний словник-енциклопедія