інтерфейс
рос. интерфейс
(англ. interface — стик, ділянка контакту) -1. Сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію приладів цифрової обчислювальної системи і (або) програм. 2. Апаратне або програмне забезпечення, необхідне для зв'язку одного приладу (комп'ютера) з іншим або для зв'язку користувача з комп'ютером (прилад сполучення).
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтерфейс — [інтеирфейс] -су, м. (на) -с'і Орфоепічний словник української мови
- інтерфейс — ІНТЕРФЕ́ЙС, у, ч., інформ. Сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв обчислювальної системи та (або) програми, а також їхню взаємодію з людиною. Словник української мови у 20 томах
- інтерфейс — інтерфе́йс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- інтерфейс — А, ч. Обличчя. Інтерфейс почисть. Словник сучасного українського сленгу
- інтерфейс — -у, ч. 1》 Спільна межа двох об'єктів, взаємодія через яку цілком визначена. 2》 Межа між двома функціональними пристроями, що визначається своїми функціональними характеристиками, загальними механічними характеристиками сполучення... Великий тлумачний словник сучасної мови
- інтерфейс — Елемент комп'ютера чи програма для взаємодії 2 пристроїв або 2 програм; також частина програми, відповідальна за взаємодію з користувачем (і. користувача). Універсальний словник-енциклопедія