Bell

[bel]

ж

Белл

∗∗∗

[bel]

I n

1) дзвін; дзвоник

2) бот. чашечка (квітки)

3) pl мор. склянки

II

1. n

крик (рев) оленя (під час парування)

2. v

кричати, мукати, ревти

Джерело: Англійсько-український словник на Slovnyk.me