abandon

[ə'bændən]

1. v

1) відмовлятися від

2) кидати, залишати

3) refl віддаватися (пристрасті, розпачу)

to abandon oneself to despair — впадати у розпач

he abandoned to despair — він впав у розпач

to abandon oneself to the idea — схилятися до думки

2. n

невимушеність

with abandon — невимушено, спокійно