avail

[ə'veɪl]

1. v

допомагати; бути корисним

it availed him nothing — це не дало йому ніякої користі

to avail oneself of smth. — скористатися чимсь (з чогось)

2. n

користь, вигода

of no avail — некорисний

without avail — даремно, марно