berth

I [bɜːθ]

1. n

1) ліжко, койка (на пароплаві тощо)

2) спальне місце (у вагоні тощо)

3) якірна стоянка; місце причалу

building berth мор. — стапель

covered berth мор. — елінг

4) місце, посада

a good berth — вигідна посада

••

to give a wide berth to — обходити (щось), уникати (когось, чогось); триматися на певній відстані (від)

2. v

1) ставити (судно) на якір

2) надавати спальне місце (койку)

3) надавати місце (посаду)

II [bɜːθ]

v

обшивати дошками