bluff

[blʌf]

I

1. adj

1) грубувато-прямий, гострий (про людей)

2) стрімкий, крутий (берег)

2. n

стрімкий берег; стрімчак, круча

II

1. n

обман, блеф

to call smb.'s bluff — примусити когось розкрити карти

2. v

1) обдурювати

2) карт. блефувати