border

['bɔːdə]

1. n

1) кордон

2) облямівка, обвідка; край; бордюр; фриз

2. v

1) межувати (з — on, upon); нагадувати щось, бути схожим (на — upon)

this borders upon insanity — це межує з божевіллям

2) облямовувати

3) буд. та ін. обшивати