branch

[brɑːnʧ]

1. n

1) гілка

2) галузь

a branch of industry — галузь промисловості

3) військ. рід військ (служби)

4) філіал, філія, відділення

5) рукав (ріки)

6) відгалуження (дороги)

7) відріг (гірського пасма)

8) лінія (споріднення)

9) тех. трійник; відвід

10) attr. філіальний, допоміжний

branch establishment, branch office — філія, філіал

11) attr. що відгалужується, бічний, боковий

branch line — залізнична вітка

branch track — маневрова колія

branch pipe тех. — патрубок

2. v

розгалужуватися; розширятися

branch away, branch forth, branch off, branch out — відгалужуватися, відходити