broken

['brəuk(ə)n]

1.

p. p. від break I 2.

2. adj

1) розбитий

broken stone — щебінь

2) порушений (про закон, обіцянку)

3) зруйнований

4) розорений; що розорився

5) ламаний (про мову)

6) переривчастий, уривчастий (про голос, сон, сміх)

7) нестійкий, перемінний (про погоду)

8) об'їжджений (про коня)

••

broken bread, broken meat — залишки, рештки їжі

broken ground — 1) пересічена місцевість 2) зорана земля

broken spirits — сум, смуток

broken money — дрібні гроші

broken numbers мат. — дріб

broken tea — спитий чай

broken water — розбурхане море