call

[kɔːl]

1. v

1) окликати; гукати; кликати

2) називати, звати; давати ім'я

What is it called? — Як це зветься?

to call names — лаятися

3) викликати; закликати; скликати

to call a meeting — скликати збори

to call smb.'s attention to smth. — звертати чиюсь увагу на щось

4) будити

5) заходити (кудись — at); відвідувати (когось — on, upon)

to call at a house — зайти в дім

to call up(on) a person — відвідати когось

6) вважати

I call this a good house — я вважаю, що це хороший дім

•

- call at

- call away

- call back

- call down

- call for

- call forth

- call in

- call into

- call off

- call on

- call out

- call over

- call round

- call to

- call up

- call upon

2. n

1) оклик; поклик

2) крик (тварини тощо)

3) заклик; сигнал

4) виклик; телефонний виклик

one call was for him — один раз викликали його

5) перекличка

6) покликання; потяг до

7) відвідини; відвідування; візит

to pay a call — відвідати, зробити візит

8) заходження в порт; зупинка (поїзда) на станції

9) запрошення; пропозиція (місця, посади, кафедри)

10) потреба, попит; вимога про сплату боргу

on call — за вимогою

11) необхідність, потреба

you have no call to blush — вам нема чого червоніти

12) вабик, ловецький пищик

••

at call — напоготові

within call — поблизу

call of duty — почуття обов'язку