cap

[kæp]

1. n

1) шапка; кепка; картуз, ковпак; чепець

service cap військ. — кашкет

summer cap — пілотка

2) тех. капсуль, пістон

3) верхівка, кришка

4) тех. ковпачок, головка; наконечник

5) шапка (гриба)

6) ел. цоколь

2. v

1) надівати (скидати) шапку

2) присуджувати вчений ступінь (надіваючи при цьому академічний головний убір)

3) вставляти капсуль (пістон)

4) спорт. прийняти до складу команди

5) перевершити, взяти верх

to cap the climax — перейти всі межі, перевершити все

6) довершувати, завершувати