clinch

[klɪnʧ]

1. v

1) прибивати цвяхом; заклепувати

2) остаточно домовлятися

to clinch a bargain — укласти (закріпити) угоду

2. n

1) затискач; скоба; заклепка

2) гра слів, каламбур

3) спорт. клінч, захват (у боксі)

Джерело: Англійсько-український словник на Slovnyk.me