competent

['kɒmpɪt(ə)nt]

adj

1) компетентний

2) спроможний

3) достатній; встановлений, законний

competent majority — встановлена законом більшість

4) юр. повноправний; правомочний; підсудний

Джерело: Англійсько-український словник на Slovnyk.me