exclusive

[ɪks'kluːsɪv]

adj

1) виключний; ексклюзивний, винятковий

exclusive of — за винятком, крім

exclusive privileges — особливі привілеї

2) єдиний

exclusive occupation — єдине заняття

3) амер. першорядний; відмінний

Джерело: Англійсько-український словник на Slovnyk.me