face

[feɪs]

1. n

1) обличчя, лице; фізіономія

2) вираз обличчя

3) зовнішній вигляд

4) гримаса

5) зухвалість, нахабство

6) вид спереду, фасад

7) тех. поверхня

8) циферблат

9) лице, лицьовий бік (тканини тощо)

10) геом. грань

11) тех. зріз, фаска

12) торець

••

face value — номінальна вартість

in face of, in the face of — всупереч

to make [to pull] a face [faces] — робити гримаси

to save one's face — врятувати свою репутацію (престиж)

2. v

1) зустрічати сміливо; не лякатися, дивитися прямо у вічі

to face danger — мужньо зустріти небезпеку

2) бути поверненим (у певний бік)

the window faces north — вікно виходить на північ

3) спорт. зустрічатися (у змаганні)

4) полірувати, обточувати

5) облицьовувати, обкладати (каменем)

•

- face about

- face down

- face out

- face up