faint

[feɪnt]

1. adj

1) слабкий; в'ялий, млявий

to feel faint — відчувати слабість

2) боязкий

faint heart never won fair lady присл. — чия відвага, того й перемога; де відвага, там і щастя

3) тьмяний, невиразний; неясний; блідий

4) недостатній, незначний

to have not the faintest idea of smth. — не мати найменшого уявлення про щось

5) млосний, близький до непритомності

2. v

1) слабнути; знепритомніти, зомліти

2) поет. втрачати мужність

3. n

непритомність

dead faint — глибока непритомність, зомління