fall
[fɔːl]
1. v (past fell; p. p. fallen)
1) падати; спадати, знижуватися; осідати
prices fall — ціни знижуються
2) впадати (про ріку)
3) гинути; руйнуватися
the fortress fell — фортецю було взято
4) дієслово-зв'язка ставати, робитися
to fall dumb — заніміти
to fall silent — замовкнути
5) припадати, випадати
his birthday falls on Sunday — його день народження припадає на неділю
the expense falls on me — видатки несу я
6) обвалюватися, осідати
7) наставати
night fell — настала ніч
8) затихати, вщухати (про вітер і т.ін.)
•
- fall in
- fall off
- fall on
- fall out
- fall to
••
to fall asleep — заснути
to fall due — підлягати сплаті (про вексель)
to fall flat перен. — не мати успіху
to fall ill — захворіти
to fall a prey — стати жертвою (чогось)
to fall short — 1) не вистачати 2) не справджувати надій
the result fell short of his expectations — результат не виправдав його сподівань
to fall to the ground — руйнуватися; виявлятися безрезультатним
to fall to one's lot — випадати на долю
to fall to pieces — розвалитися
2. n
1) падіння; занепад; зниження
2) pl водоспад
3) амер. осінь
4) впадіння (річки)
5) схил (пагорба)
6) кількість зрубаного дерева (лісу)
7) боротьба
to try a fall with — боротися з
8) гідр. висота падіння; перепад
9) тех. напір, висота напору
10) мор. фал