fancy

['fænsɪ]

1. n

1) уява, фантазія

2) нахил; уподобання; пристрасть

to have a fancy for smth. — любити щось, захоплюватися чимсь

3) каприз; примха; вигадка

to take a fancy to — полюбити щось (когось); захопитися чимсь (кимсь)

to tickle smb.'s fancy — подобатися комусь

2. adj

1) фантастичний; уявний; казковий

2) вигадливий; примхливий

3) орнаментальний, прикрашений, незвичайний

4) модний, вишуканий

3. v

1) уявляти собі, гадати

fancy that! — уявіть собі!

2) гадати, припускати

3) мати схильність до чогось, любити

I don't fancy to get up at 5 in the morning — я не люблю вставати о п'ятій годині ранку

4) refl розм. бути високої думки про себе