final

['faɪnl]

1. adj

1) кінцевий, останній

the final chapter — останній розділ

final cause — кінцева мета

2) остаточний, заключний, вирішальний

to give a final touch — закінчити обробку

is that final? — це останнє слово?

3) цільовий

final clause грам. — підрядне речення мети

2. n

1) вирішальна гра у матчі; фінал; останній заїзд у перегонах

2) (тж. pl) випускний іспит