finish
['fɪnɪʃ]
1. v
1) кінчатися; закінчувати; завершувати
2) обробляти (тж. finish off); згладжувати; вирівнювати
3) доїдати; допивати (тж. finish up)
4) прикінчити, убити; до краю виснажити (тж. finish off)
5) спорт. фінішувати
2. n
1) закінчення; кінець; спорт. фініш
to be in at the finish — бути присутнім при закінченні (спортивного змагання і т.ін.)
to fight to the finish — битися до кінця
2) закінченість, завершеність (обробляння); досконалість
to lack finish — бути необробленим (далеким від досконалості)
3) текст. апретура
Джерело:
Англійсько-український словник
на Slovnyk.me