have

1. [hæv] (повна форма), [həv], [əv], [v] (редуковані форми); v (past і p. p. had)

1) мати; володіти; містити

2) одержати, дістати

I had a letter from him yesterday — вчора я одержав від нього листа

3) відчувати (щось)

she has a headache — у неї болить голова

4) твердити, казати

he will have it that ... — він твердить, що ...

as Shakespeare has it — як сказано у Шекспіра

5) знати, розуміти

he has no Greek — він не знає грецької мови

6) (з віддієслівними іменниками означає конкретну одноразову дію)

to have a smoke — покурити

to have a try — спробувати

7) приймати їжу; їсти, пити

to have dinner — обідати

to have coffee — пити каву

8) (із складним додатком вказує, що дію виконує не суб'єкт, виражений підметом, а інша особа)

he had his hair cut — йому підстригли волосся

he had his leg broken — він зламав ногу; йому поламали ногу

9) (з inf) мусити

I have to help her — я повинен (мушу) їй допомогти

10) (як допоміжне дієслово для утворення форм perfect)

I have done, I had done — я зробив

I shall have done — я зроблю

11) розм. I have got = I have; he has got = he has і т.п.

12)

have on — бути вдягненим у щось

she had a new dress on — вона була у новій сукні

••

to have it out with smb. — порозумітися з кимсь

have it done! have done with it! — облиште!

2. [hæv] (повна форма), [həv], [əv], [v] (редуковані форми); n

1)

the haves and havenots розм. — багаті й бідні

2) sl. шахрайство, обман