jump

[ʤʌmp]

1. v

1) стрибати, скакати; плигати

2) підстрибувати, підскакувати; перестрибувати

3) підвищуватися (про температуру)

4) нити, сіпати (про хворий зуб)

5) збігатися, відповідати, узгоджуватися

6) спонукати стрибнути; трясти

7) підкидати, гойдати

to jump a baby on one's knees — гойдати дитину на колінах

8) захопити, заволодіти (чимсь)

9) кін. спотворюватися, зміщатися (про зображення)

•

- jump at

- jump down

- jump in

- jump off

- jump on

- jump out

- jump up

- jump with

••

to jump down smb.'s throat — не дати комусь слова сказати, перебивати когось

to jump to conclusions — робити завчасні висновки

2. n

1) стрибок

high jump — стрибок у висоту

runnig jump — стрибок з розгону

standing jump — стрибок з місця

2) здригання; сіпання (від болю тощо)

3) різке підвищення (температури, цін)

4) різкий перехід; розрив

5) розм. перевага

6) геол. дислокація жили