keif

[keɪf]

n араб.

1) наркотичне сп'яніння (одурманення); кейф, кайф; (тж. kef, kaif)

2) неробство

3) [kiːf] індійські коноплі; гашиш

Джерело: Англійсько-український словник на Slovnyk.me