key

I [kiː]

1. n

1) ключ (тж. перен.); розгадка, код

2) підрядковий переклад; відповідь до задачі тощо

3) муз. ключ; тональність, тон

major [minor] key — мажорний (мінорний) тон

in a minor key перен. — у мінорному тоні, сумно, журливо

all in the same key — одноманітно, монотонно

4) висота голосу

to speak in a high [low] key — розмовляти голосно (тихо)

5) жив. тон, відтінок (у барвах)

6) клавіша; pl клавіатура

7) тех. клин, шпонка

8) ел. ключ, кнопка, перемикач

magnetic key — електромагнітний ключ

telegraph key — телеграфний ключ

9) attr. головний, ключовий, основний; керівний, провідний, командний

key industries — провідні галузі промисловості

key point — орієнтир, вузловий пункт

key positions — командні позиції

••

to hold the keys of smth. — тримати щось під контролем (у своїх руках)

golden [silver] key — хабар, підкуп

2. v

1) замикати ключем

2) тех. заклинювати; закріпляти клином (шпонкою)

3) муз. настроювати

4) рад. працювати ключем

•

- key up

II [kiː]

n

риф; мілина