landlady

['lænˌleɪdɪ]

n

1) домовласниця

2) хазяйка готелю (мебльованих кімнат, пансіонату)

3) поміщиця

••

to hang the landlady амер. sl. — виїхати потай з квартири, не заплативши

Джерело: Англійсько-український словник на Slovnyk.me