mine

[maɪn]

I pron poss.

(абсолютна форма, не вжив. атрибутивно, пор. my) мій, моя, моє, мої; що належить мені

it's your fault, not mine — це ваша провина, а не моя

a friend of mine — мій друг, один з моїх друзів

this is mine — це моє

II

1. n

1) рудник; копальня; шахта

2) поклад, пласт

3) джерело (знань і т.п.)

4) іст. підкоп

5) змова, інтрига

6) військ. міна

7) attr.

mine detector [locator] — міношукач

2. v

1) виконувати гірничі роботи, розробляти рудник, видобувати (руду тощо)

2) копати під землею; підкопувати, робити підкоп

3) військ. мінувати, ставити міни

4) підкопуватися (під когось); підривати (репутацію тощо)

5) зариватися в землю; рити нору (про тварин)