misconduct

1. [ˌmɪs'kɒndʌkt]

n

1) погана поведінка

2) невміле управління

3) службовий злочин

4) подружня зрада, невірність

2. [ˌmɪskən'dʌkt]

v

1) погано поводитися

2) погано керувати (справами)

3) порушувати подружню вірність