nail

[neɪl]

1. n

1) ніготь; кіготь

2) цвях

••

tooth and nail — настирливо, нещадно, з усієї сили

to hit the right nail on the head — влучити в точку

one nail drives out another присл. — клин клином вибивають

2. v

1) прибивати; забивати; приковувати

2) приковувати (увагу)

••

to nail one's colours to the mast — відверто обстоювати свою думку

to nail to the counter — викривати, виводити на чисту воду