objective
[əb'ʤektɪv]
1. adj
1) об'єктивний
objective evidence — об'єктивні дані
2) цільовий
3) предметний; речовий
4) грам. що стосується додатку
objective case — об'єктний (непрямий) відмінок
5) філос. об'єктивний
2. n
1) мета; прагнення
2) грам. об'єктний (непрямий) відмінок
3) військ. об'єкт
4) опт. об'єктив
Джерело:
Англійсько-український словник
на Slovnyk.me