objective

[əb'ʤektɪv]

1. adj

1) об'єктивний

objective evidence — об'єктивні дані

2) цільовий

3) предметний; речовий

4) грам. що стосується додатку

objective case — об'єктний (непрямий) відмінок

5) філос. об'єктивний

2. n

1) мета; прагнення

2) грам. об'єктний (непрямий) відмінок

3) військ. об'єкт

4) опт. об'єктив

Джерело: Англійсько-український словник на Slovnyk.me