only

['əunlɪ]

1. adv

тільки, лише; винятково

only just — щойно, тільки що

he is only just in time — він ледве встиг

2. adj

єдиний

this is the only book on the subject — це єдина книжка на цю тему

one and only — один, єдиний; унікальний

3. conj

але, тільки; коли б, якби

I would do it with pleasure only I am too busy — я б охоче зробив це, але я надто зайнятий

only that — крім того, що; коли б не те, що