park
[pɑːk]
1. n
1) парк
2) місце стоянки (автомобілів, літаків тощо)
3) заповідник
4) амер. високогірна долина
2. v
1) ставити на стоянку (автомобіль), паркувати(ся)
2) розбивати парк; обгороджувати під парк (землю)
Джерело:
Англійсько-український словник
на Slovnyk.me