particular

[pə'tɪkjʊlə]

1. adj

1) особливий; винятковий; що заслуговує особливої уваги

of particular importance — дуже важливий

he is a particular friend of mine — він мій близький друг

for no particular reason — без особливої підстави

2) специфічний; своєрідний

3) індивідуальний, частковий, окремий

in this particular case — у цьому окремому випадку

4) детальний, докладний; ґрунтовний; старанний

to be particular in one's speech — старанно добирати вислови; пильно стежити за своєю мовою

5) розбірливий; вибагливий

2. n

1) подробиця, деталь; частковість

in particular — особливо, зокрема

to go into particulars — вдаватися до дрібниць

2) pl докладний звіт

to give all the particulars — давати докладний звіт

••

London particular розм. — лондонський туман